Уманський НУС | сьогодні: 21.12.2024
| Автор(и) |
Рябовол Л.О., доктор с.-г. наук, професор, професор кафедри генетики, селекції рослин та біотехнологій, Уманський національний університет садівництва, Україна Рябовол Я.С., , аспірант, Уманський національний університет садівництва, Україна Федоренко С. В., , , Уманський національний університет садівництва |
||
|---|---|---|---|
| Рубрика | Агрономія | ||
| рік | 2024 | номер журналу | Випуск 105 Частина 1 |
| сторінки | 231-237 | індекс УДК | 631.527.581.143:633.11 | Індекс DOI | 10.32782/2415-8240-2024-105-1-231-237 (Лінк) |
| Аннотація | У статті проаналізовано фотосинтетичну активність рослин вихідних форм і створених зразків пшениці м’якої озимої, що різняться за архітектонікою та наявністю в геномі генів, які контролюють ознаку «восковий наліт» фотосинтезуючих органів. Встановлено, що інтенсивність воскового забарвлення залежить від концентрації в геномі домінантних алелей. Доведено, що гібриди незалежно від морфотипу мають на 6,2–28,5 %, вищий вміст хлорофілу а і в порівняно з вихідними зразками. Еректоїдні форми вирізняються вищою концентрацію пігменту в клітинах, аніж платофіли. | ||
| Ключові слова | пшениця м’яка озима, тритикале озиме, донор генів, фотосинтетична активність, вихідний матеріал, ознака «восковий наліт», продуктивність | ||