Уманський НУС | сьогодні: 19.10.2024
| Автор(и) | Мостов’як І.І., кандидат сільськогосподарських наук, , Уманський національний університет садівництва | ||
|---|---|---|---|
| Рубрика | Агрономія | ||
| рік | 2020 | номер журналу | Випуск 96 Частина 1 |
| сторінки | 125-149 | індекс УДК | 632.937 | Індекс DOI | 10.31395/2415-8240-2020-96-1-125-149 (Лінк) |
| Аннотація | Наведено аналіз вирощування основних зернових злакових культур (пшениці озимої, ячменю та вівса ярого) на території Черкаської області за 20042019 рр., а також оцінено фітопатогенний стан їх посівів залежно від екологічних чинників. Встановлено, що на території області у структурі посівних площ посіви пшениці озимої в різні роки становили 17–22 %, ячменю ярого – 4,4–21 %, вівса ярого – менше 1 %, а також спостерігається тенденція до зменшення площ під цими культурами. Серед основних домінуючих хвороб за різних гідротермічних умов визначено кореневі гнилі, що уражували коріння і нижні міжвузля, борошниста роса, септоріоз і різновиди плямистості (піренофороз, ринхоспоріоз, темно-бура), що уражували листки і стебло. Серед хвороб колосу домінував фузаріоз, а на вівсі – покрита (тверда) і летюча сажки. Встановлено залежність між гідротермічними умовами вегетаційного періоду й ураженням посівів хворобами. За підвищення значень показника ГТК фіксували зростання частки посівів пшениці озимої та ярої, уражених кореневими гнилями (від 25,4 до 43,5 %), септоріозом листків (від 6,3 до 28,4 %), фузаріозом колосу (від 8,5 до 21,2 %), за вирощування ячменю ярого – уражених фузаріозом колосу (від 11,2 до 16,2 %). Встановлено, що за умов жорсткої посухи і дефіциту вологи частка уражених посівів була мінімальною. Проте за таких умов у окремі роки на 70 % обстежених площ пшениці озимої виявляли борошнисту росу, а на 69 % – темно-буру плямистість на ячмені. Найменше поширення та розвиток кореневих гнилей за вирощування пшениці озимої відбувалось у посушливих умовах (ГТК 0,8–0,9), за вирощування ячменю – за помірних умов зволоження (ГТК 1,3–1,6). Ураження рослин пшениці озимої та ячменю ярого хворобами листків і стебла було найменшими за ГТК 1,0–1,2. Мінімальне ураження хворобами колосу фіксували для пшениці озимої за ГТК 1,3–1,6, для ячменю ярого за ГТК 1,0–1,2. | ||
| Ключові слова | пшениця озима, ячмінь ярий, овес ярий, фітопатогенний контроль, гідротермічні чинники, поширення хвороби, розвиток хвороби, збудники хвороб, здоров’я рослин | ||