Уманський НУС | сьогодні: 22.12.2024
| Автор(и) |
Копитко П.Г., доктор сільськогосподарських наук, професор, Уманський національний університет садівництва Яковенко Р.В., кандидат сільськогосподарських наук, , Уманський національний університет садівництва |
||
|---|---|---|---|
| Рубрика | Агрономія | ||
| рік | 2021 | номер журналу | Випуск 98 Частина 1 |
| сторінки | 34-47 | індекс УДК | 634.11: 631.452: 631.8 | Індекс DOI | 10.31395/2415-8240-2021-98-1-34-47 (Лінк) |
| Аннотація | Розглянуто результати досліджень впливу довготривалого удобрення на основні показники родючості темно-сірого опідзоленого важкосуглинкового ґрунту та врожайність повторно вирощуваних дерев яблуні сортів Айдаред (на насіннєвій і вегетативній (М4) підщепах) і Кальвіль сніговий (на насіннєвій підщепі). Впродовж 85-річного періоду вирощування першого і другого покоління яблуні в дослідному саду застосовувалися органічне (40 т/га гною ВРХ), мінеральне удобрення (N120Р120К120) та їх поєднання (20 т/га гною + N60P60K60), які вносили в старому насадженні раз у два роки восени під оранку в міжряддях на 18–20 см, а в новому повторному: гній, фосфорні та калійні добрива так само, а азотні половинними дозами щорічно навесні під культивацію чи дискування на глибину 12–15 см. Встановлено, що органічне добриво краще, ніж мінеральні, забезпечувало формування показників родючості ґрунту (вміст гумусу і рухомих сполук та форм елементів живлення, реакцію ґрунтового середовища) й урожайності дослідних дерев яблуні, яка за всі роки плодоношення перевищила сумарні показники врожаю плодів Кальвіля снігового і Айдареда на насіннєвій та вегетативній підщепах, відповідно, на 34,8, 27,7 та 23,4 % порівняно з урожайністю на контрольних не удобрюваних ділянках і на 16,0, 15,8 та 13,2 % – на удобрюваних N120Р120К120 | ||
| Ключові слова | повторна культура саду, удобрення, родючість ґрунту, урожайність, Айдаред, Кальвіль сніговий | ||