Уманський національний університет | сьогодні: 30.05.2026
| Автор(и) |
Кононенко Л. М., кандидат сільськогосподарських наук, , Уманський національний університет садівництва Полторецька Н.М., кандидат сільськогосподарських наук, , |
||
|---|---|---|---|
| Рубрика | Агрономія | ||
| рік | 2026 | номер журналу | Випуск 108 Частина 1 |
| сторінки | 251-267 | індекс УДК | 633.854.78:631.563:665.3 | Індекс DOI | 10.32782/2415-8240-2026-108-1-251-267 (Лінк) |
| Аннотація | У результаті дослідження встановлено, що поєднання механічного травмування насіння сафлору (Carthamus tinctorius L.) та температурних режимів зберігання суттєво детермінує біохімічну стабільність ліпідного комплексу. Зі зростанням ступеня травмування та температури зберігання до +20°C активність ліпази зростала у 5,8–15,7 раза, що призводило до інтенсивного гідролізу тригліцеридів. Встановлено, що перекисне число олії у макротравмованому насінні через 12 місяців досягало критичних значень 20,85–28,94 ммоль/кг, що у 12–16 разів перевищує показники контролю. Вміст природних антиоксидантів при цьому стрімко знижувався: сума токоферолів зменшувалася на 57–74 %, а каротиноїдів – на 55–77 %. Кислотне число олії у варіантах із порушенням цілісності ядра при температурі +20°C зростало до 4,95–7,15 мг КОН/г, переводячи сировину в категорію технічної. Найвищу біохімічну резистентність до окиснювальних процесів проявив сорт Живчик, який зберіг на 28 % більше токоферолів порівняно із сортом Сонячний. Частка впливу фактора травмування на варіабельність показників становила 32–38 %. Коефіцієнт варіації показників не перевищував 7 %, що свідчить про високу достовірність отриманих результатів. | ||
| Ключові слова | сафлор красильний, ліпаза, токофероли, зберігання, сорти | ||