Уманський національний університет | сьогодні: 23.05.2026
| Автор(и) | Войтовська В.І., кандидат сільськогосподарських наук, , Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН | ||
|---|---|---|---|
| Рубрика | Агрономія | ||
| рік | 2026 | номер журналу | Випуск 108 Частина 1 |
| сторінки | 207-220 | індекс УДК | 633.174. 578.22 | Індекс DOI | 10.32782/2415-8240-2026-108-1-207-220 (Лінк) |
| Аннотація | Наведено результати комплексного дослідження впливу генотипу, типу експланту та концентрації на ефективність дедиференціації клітин сорго. Встановлено, що ключовим фактором інтенсифікації морфогенезу є концентрація, де екстремум для всіх видів цитокінінів (ТДЗ, БАП, БА) становить 0,60 мг/л. Доведено перевагу тидіазурону (ТДЗ) над аденіновими цитокінінами: частота калюсоутворення при його застосуванні на 6–10 % вища. Виявлено, що найбільш компетентним типом тканини є листки in vitro, які забезпечують вихід калюсу на рівні 92 ± 2 % та масу глобул до 210 ± 13 мг, що суттєво перевищує показники експлантів, отриманих безпосередньо з проростків насіння. Математично обґрунтовано генотипову специфічність відгуку: сорт Сват визначено як найбільш пластичний та регенераційно активний серед 10 досліджених сортів. Двофакторним дисперсійним аналізом (P < 0,001) підтверджено високу значущість взаємодії факторів «сорт × тип експланту», що дозволяє оптимізувати біотехнологічні протоколи для отримання максимальної кількості морфогенно активної біомаси сорго. | ||
| Ключові слова | ТДЗ, індукція, маса, частота калюсогенезу, дедиференціація | ||