Уманський національний університет | сьогодні: 30.05.2026
| Автор(и) | Рогальський С.В., кандидат сільськогосподарських наук, , Уманський національний університет садівництва | ||
|---|---|---|---|
| Рубрика | Агрономія | ||
| рік | 2026 | номер журналу | Випуск 108 Частина 1 |
| сторінки | 352-358 | індекс УДК | 633.1:631.559:636.085 | Індекс DOI | 10.32782/2415-8240-2026-108-1-352-358 (Лінк) |
| Аннотація | Встановлено, що жито озиме забезпечує найнижчу врожайність зеленої маси – в середньому 18,2 т/га, тоді як пшениця озима – 22,7, тритикале озиме – 26,1 т/га. У варіанті з внесенням N30P60K60 показники врожайності зеленої маси істотно підвищуються до відповідно у жита – 21,2 т/га, пшениці – 24,4, тритикале – 28,5 т/га. Незважаючи на те, що жито формує найнижчу врожайність зеленої маси, його не можна замінити пшеницею озимою чи тритикале озимим тому, що вони формують зелену масу на 10–15 діб пізніше, а в зеленому конвеєрі може утворитися так зване «вікно», коли зеленої маси немає в наявності. | ||
| Ключові слова | фенологічні спостереження, фаза розвитку, продуктивність, якість зеленої маси, озимі злакові культури | ||