ПРИЖИВЛЮВАНІСТЬ ЖИВЦІВ ВЕРБИ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБУ ЗБЕРІГАННЯ ТА СОРТОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ

Автор(и) Парубок М. І., кандидат сільськогосподарських наук, , Уманський національний університет
Полторецька Н.М., кандидат сільськогосподарських наук, ,
Новак Ю. В., кандидат сільськогосподарських наук, доцент, Уманський національний університет садівництва, Україна
Яценко А. О., доктор сільськогосподарських наук, Завідувач кафедри рослинництва, Уманський національний університет садівництва
Рубрика Агрономія
рік 2025 номер журналу Випуск 107 Частина 1
сторінки 502-512 індекс УДК 582.623.2
Індекс DOI 10.32782/2415-8240-2025-107-1-502-512 (Лінк)
Аннотація Наведено результати дослідження впливу довжини, способів зберігання та сортових особливостей на приживлюваність однорічних і дворічних живців верби. Встановлено, що довжина живців є ключовим фактором, який визначає ефективність укорінення. Максимальну приживлюваність отримано для живців довжиною 30–35 см, що забезпечило 87–90 % приживлення у сорту Корвінус та 94–100 % у сортів Н1 і №33-16. Для живців понад 40 см спостерігалося зниження приживлюваності до 54–90 %. Порівняння способів зберігання показало перевагу мішковини, яка забезпечувала 52–100 % приживлення в однорічних і дворічних пагонах, тоді як прикопка давала нижчі показники (33–98 %). Аналіз сортових особливостей засвідчив стабільно найнижчу приживлюваність у сорту Корвінус (10–90 %) та найвищу у Н1 (69–100 %), незалежно від віку живців. Оптимальною для висаджування визначено довжину 25–35 см, що забезпечує високий рівень укорінення (переважно 93–100 %) за обох способів зберігання.
Ключові слова сорти, довжина, пагони, насадження, заготівля, прикопка
Завантажити файл    (завантажень: 2)