Статтю присвячено ідентифікації та систематизації викликів і обмежень експорту агропродовольчої продукції з України до ЄС на основі інституційно-економічного аналізу. Запропоновано двовимірну класифікацію обмежень за їхньою природою та рівнем виникнення, здійснено періодизацію торговельного режиму Україна-ЄС. Встановлено, що розширення експорту до ЄС у 2022–2024 рр. значною мірою було пов’язане з режимом доступу та логістичними чинниками і частково скоротилося після відновлення тарифних квот. Показано, що тарифно-квотні обмеження залишаються визначальними для сировинних позицій, а регуляторні та інституційні – для продукції переробки та тваринного походження, а висока товарна концентрація поставок посилює їхню вразливість до односторонніх заборон і логістичних ризиків. Розроблено матрицю обмежень та інституційних відповідей і обґрунтовано пріоритетність посилення інституційної спроможності забезпечення відповідності вимогам ЄС. Результати можуть бути використані органами державної політики та експортерами.