Стаття присвячена дослідженню сучасних підходів до модернізації інструментів державної підтримки населення в контексті соціально-економічних трансформацій. Охарактеризовано основні фінансові, соціальні, організаційні та адміністративні інструменти державної підтримки, визначено особливості їх застосування та ключові обмеження, що знижують результативність системи соціального захисту. Акцентовано увагу на впливі повномасштабної війни на зміну структури соціальних ризиків, зростання соціальної вразливості населення та посилення навантаження на механізми державної підтримки. Проаналізовано динаміку основних соціальних стандартів і параметрів державної підтримки населення України у 2019-2025 рр. Визначено основні проблеми чинного інструментарію, зокрема недостатню адресність окремих видів допомоги, складність процедур отримання підтримки, фрагментарність інституційної взаємодії, недостатню адаптивність та нерівномірність цифрової доступності.
Обґрунтовано перспективні напрями модернізації інструментів державної підтримки населення, що передбачають удосконалення критеріїв ідентифікації отримувачів допомоги, розвиток інтегрованих інформаційних систем, спрощення процедур доступу, автоматизацію призначення окремих видів підтримки, посилення міжвідомчої координації та системного моніторингу результативності соціальних програм. Встановлено, що реалізація зазначених напрямів сприятиме формуванню більш гнучкої, адресної, доступної та результативної моделі державної підтримки населення.
Ключові слова
державна підтримка населення, соціальна політика, соціальний захист, соціально-економічні трансформації, модернізація, адресність, доступність, результативність, соціальні ризики, цифровізація, соціальні стандарти