МОДЕЛІ ДОВГОСТРОКОВОГО ДОСТУПУ ДО ПРОЖИВАННЯ В СИСТЕМІ ІНТЕГРАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНИХ МЕРЕЖ

Автор(и) Шикіна О. В., , , Одеський національний економічний університет
Рубрика Економіка
рік 2026 номер журналу Випуск 109
сторінки 928-947 індекс УДК 640.41:334.7
Індекс DOI 10.32782/2415-8240-2026-109-2-928-947 (Лінк)
Аннотація Стаття присвячена організаційно-економічним умовам застосування моделей довгострокового доступу до проживання в системі інтеграційного розвитку готельних мереж. Метою є визначення умов узгодження споживчої вигоди гостя, фінансового забезпечення зобов’язань оператора та економічної прийнятності участі готелів. Використано аналіз і систематизацію наукової літератури, порівняльний аналіз програм проживання, вторинний описовий аналіз публічних онлайн-голосувань, концептуальне моделювання, дисконтування грошових потоків та аналіз чутливості. Систематизовано різновиди таймшеру й розмежовано придбання повторюваного права на проживання та інвестування в готельну нерухомість із правом особистого перебування. Концепцію Time Pass Ribas Hotels Group розглянуто в зіставленні з мережевими моделями таймшеру. Результати трьох онлайн-голосувань використано для попереднього опису сприйняття концепції та заявлених намірів учасників з урахуванням обмежень їх узагальнення. Запропоновано модель одночасного оцінювання чистої приведеної вартості заміщених витрат гостя, достатності фінансового покриття майбутніх послуг і мінімально прийнятної компенсації готелю з урахуванням можливого витіснення звичайних продажів. У базовому десятирічному сценарії чиста приведена вартість для гостя становить 45,8 тис. грн за повного використання ліміту та −28,0 тис. грн за використання 70% ліміту. Показано, що позитивна споживча оцінка може поєднуватися з недостатністю коштів для виконання безстрокових зобов’язань оператора. У детермінованому прикладі двох готелів погоджене перенаправлення запитів за наявності вільної місткості та згоди гостей підвищує частку виконаних запитів із 80 до 100%. Обґрунтовано необхідність спільного оцінювання споживчої цінності, фінансового покриття всього строку права та прийнятності компенсацій готелям. Визначено вимоги до розподілу відповідальності, сезонних квот, взаєморозрахунків і заміщення об’єктів. Отримані числові результати характеризують задані сценарії; застосування моделі до конкретної готельної мережі потребує її перевірки за договорами, сезонними тарифами, витратами та даними бронювання.
Ключові слова передоплата, договірна координація, номерний фонд, фінансовий резерв, сценарне моделювання, таймшер, Time Pass
Завантажити файл    (завантажень: 6)