Обґрунтовано теоретичні засади та практичні напрями інтеграції маркетингових і логістичних рішень підприємства як чинника формування споживчої цінності. Використано методи аналізу й синтезу, систематизації, концептуального моделювання, порівняльного аналізу вторинних даних, розрахунку відносних показників і побудови інтегрального індексу. Запропоновано концептуальну модель, що поєднує п’ять складових споживчої цінності з механізмами узгодження функцій маркетингу та логістики. Виміри логістичного сервісу зіставлено з маркетинговими рішеннями та показниками контролю. Вторинні дані міжнародних досліджень узгоджуються з припущенням про зв’язок розриву між маркетинговою обіцянкою і логістичним виконанням із конверсією, поверненнями та лояльністю споживачів: частка повернень в онлайн-сегменті США в 1,22 раза перевищує середню для роздрібної торгівлі, а омніканальні покупці витрачають на 4–10% більше, ніж одноканальні, ці показники мають описовий характер і не доводять причинного впливу. Розраховано, що закордонні магазини забезпечують 20–28% онлайн-транзакцій і 35–47% суми онлайн-покупок в Україні, тож конкурентною перевагою вітчизняних продавців може стати передбачуваність сервісу. Запропоновано систему з чотирьох рівнів інтеграції та інтегральний індекс виконання сервісної обіцянки з визначеним порядком нормування, зважування та інтерпретації. Розрахунок на умовних даних (I = 0,895) дав змогу виявити виміри сервісу з найбільшим розривом.
Ключові слова
сервісна обіцянка, якість логістичного сервісу, міжфункціональна координація, омніканальність, повернення товарів, транскордонна електронна комерція, інтегральний індекс