| Аннотація |
У статті обґрунтовано формування інклюзивного середовища готелів і ресторанів як системної характеристики закладу, що виникає внаслідок погодження проєктних, інтер’єрних та інженерних рішень. Метою дослідження є визначення взаємозв’язку між цими групами рішень і розроблення маршрутної моделі оцінювання інклюзивності. Роботу виконано на основі аналізу українських нормативних документів, міжнародних стандартів і наукових публікацій з безбар’єрності, універсального дизайну та доступного туризму, а також структурно-логічного групування отриманих даних. Значущість рішень оцінено за п’ятибальною шкалою за критеріями доступності, безпеки, самостійності користування, комфорту й експлуатаційної надійності. Встановлено, що середній бал проєктних рішень становить 4,64, інтер’єрних – 4,20, інженерних – 4,44; загальне середнє значення дорівнює 4,43 бала, а коефіцієнт варіації між групами – 4,1 %. Автором розроблено маршрутну модель, яка охоплює прибуття, вхід, орієнтування, отримання послуги, перебування в залі або номері, користування санітарними приміщеннями, вертикальне переміщення, вихід та евакуацію. Показано, що реальна інклюзивність забезпечується лише безперервністю всього маршруту користувача та узгодженістю просторової організації, інтер’єру й інженерного оснащення. |