ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙ У ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ: ГРАНТИ, КРЕДИТИ, ВЕНЧУРНИЙ КАПІТАЛ

Автор(и) Клименко В. О., , , Уманський національний університет
Рубрика Економіка
рік 2026 номер журналу Випуск 109
сторінки 330-346 індекс УДК 330.341.1:664(477)
Індекс DOI 10.32782/2415-8240-2026-109-2-330-346 (Лінк)
Аннотація У статті оцінено структуру, масштаби та доступність основних інструментів фінансування інновацій у харчовій промисловості України: грантів для переробних підприємств, пільгового банківського кредитування за програмою «Доступні кредити 5-7-9 %» та венчурного й альтернативного капіталу. Дослідження ґрунтується на системному підході, що поєднує контент-аналіз офіційних повідомлень органів державної влади та наукових публікацій, структурно-функціональний і порівняльний аналіз інструментів фінансування та статистичні розрахунки розмірів грантів, часток співфінансування й відносних обсягів фінансування. Емпірична база охоплює загальнодоступні дані за 2022–2026 рр.; дані про гранти стосуються переробної промисловості загалом, частку харчової галузі не виокремлено. Результати показують, що з липня 2022 р. до березня 2026 р. видано 1316 грантів на 6,7 млрд грн. У першій хвилі прийому заявок 2026 р. заявники запросили 864,9 млн грн грантового фінансування та заявили 762,1 млн грн власних коштів, що становить 46,8 % вартості проєктів і приблизно 0,88 грн приватних інвестицій на 1 грн запитуваної грантової підтримки. Середній кредит за програмою 5-7-9 % (3,5 млн грн; 106,3 тис. кредитів на 368,1 млрд грн з 2020 р. до лютого 2025 р., усі сектори) менший за середній виданий грант (близько 5,1 млн грн); проте зіставлення є орієнтовним, оскільки інструменти відрізняються за галузевим охопленням, періодом, умовами повернення та підставою обліку. У проаналізованих загальнодоступних джерелах не виявлено підтверджених прикладів класичного венчурного фінансування, тобто інвестицій в акціонерний капітал інноваційних харчових підприємств ранньої стадії. За публікаціями в медіа та повідомленням UVCA, Food4Impact, попри довгострокову інвестиційну орієнтацію та обсяг фонду 150 млн євро, надає переважно приватний борг і гнучкий капітал зростання, а не класичний венчурний акціонерний капітал, і зорієнтований на більші агропродовольчі проєкти. Також встановлено, що доступ до грантів і кредитів залишається обмеженим через вимоги до співфінансування, забезпечення та кредитоспроможності, фрагментованість публічної статистики й відсутність детальної інформації про використання коштів на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР). Рекомендовано запровадити єдину систему статистики грантів, виокремити витрати на інновації та НДДКР у звітності програм, розширити інструменти кредитних гарантій для малих виробників і сформувати більш передбачуване інституційне середовище для приватного ризикового капіталу. Результати можуть бути використані під час розроблення інструментів державної підтримки інновацій, відновлення та технологічної модернізації переробної галузі України.
Ключові слова пільгове кредитування, агропереробка, державне співфінансування, доступ до фінансування, ризиковий капітал, НДДКР, малі та середні підприємства
Завантажити файл    (завантажень: 0)