| Аннотація |
У статті оцінено структуру, масштаби та доступність основних інструментів фінансування інновацій у харчовій промисловості України: грантів для переробних підприємств, пільгового банківського кредитування за програмою «Доступні кредити 5-7-9 %» та венчурного й альтернативного капіталу. Дослідження ґрунтується на системному підході, що поєднує контент-аналіз офіційних повідомлень органів державної влади та наукових публікацій, структурно-функціональний і порівняльний аналіз інструментів фінансування та статистичні розрахунки розмірів грантів, часток співфінансування й відносних обсягів фінансування. Емпірична база охоплює загальнодоступні дані за 2022–2026 рр.; дані про гранти стосуються переробної промисловості загалом, частку харчової галузі не виокремлено. Результати показують, що з липня 2022 р. до березня 2026 р. видано 1316 грантів на 6,7 млрд грн. У першій хвилі прийому заявок 2026 р. заявники запросили 864,9 млн грн грантового фінансування та заявили 762,1 млн грн власних коштів, що становить 46,8 % вартості проєктів і приблизно 0,88 грн приватних інвестицій на 1 грн запитуваної грантової підтримки. Середній кредит за програмою 5-7-9 % (3,5 млн грн; 106,3 тис. кредитів на 368,1 млрд грн з 2020 р. до лютого 2025 р., усі сектори) менший за середній виданий грант (близько 5,1 млн грн); проте зіставлення є орієнтовним, оскільки інструменти відрізняються за галузевим охопленням, періодом, умовами повернення та підставою обліку. У проаналізованих загальнодоступних джерелах не виявлено підтверджених прикладів класичного венчурного фінансування, тобто інвестицій в акціонерний капітал інноваційних харчових підприємств ранньої стадії. За публікаціями в медіа та повідомленням UVCA, Food4Impact, попри довгострокову інвестиційну орієнтацію та обсяг фонду 150 млн євро, надає переважно приватний борг і гнучкий капітал зростання, а не класичний венчурний акціонерний капітал, і зорієнтований на більші агропродовольчі проєкти. Також встановлено, що доступ до грантів і кредитів залишається обмеженим через вимоги до співфінансування, забезпечення та кредитоспроможності, фрагментованість публічної статистики й відсутність детальної інформації про використання коштів на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР). Рекомендовано запровадити єдину систему статистики грантів, виокремити витрати на інновації та НДДКР у звітності програм, розширити інструменти кредитних гарантій для малих виробників і сформувати більш передбачуване інституційне середовище для приватного ризикового капіталу. Результати можуть бути використані під час розроблення інструментів державної підтримки інновацій, відновлення та технологічної модернізації переробної галузі України. |