Стаття присвячена діагностиці рівня диверсифікації та стану маркетингового механізму управління аграрним бізнесом на прикладі трьох сільськогосподарських підприємств Полтавського району Полтавської області, а саме ПСП АФ «Урожай», ПСП «Колос» і СБК «Придніпрянський», за 2020–2025 рр. Рівень диверсифікації доходів оцінено індексом Герфіндаля–Гіршмана, індексом ентропії та нормованим індексом рівномірності, стан маркетингового механізму оцінено авторським інтегральним маркетинговим індексом (ІМІ) із шести складових, кожна з яких має формалізовані правила бальної оцінки. Зв’язок між показниками перевірено парною кореляцією Пірсона на 18 спостереженнях «підприємство-рік» із розрахунком 95 % довірчих інтервалів, бар’єри диверсифікації оцінено бальною матрицею. У 2025 р. найнижчу концентрацію доходів мав СБК «Придніпрянський» (HHI = 0,250), який поєднує рослинництво з молочним скотарством, і саме він показав найвищу рентабельність продажу (17,4 %). ПСП «Колос» за високого ІМІ (4,17) і повної цифровізації отримав збиток, який збігся в часі зі зниженням урожайності більшості культур і концентрацією 76 % доходу на соняшнику й кукурудзі. Сильний зв’язок індексу диверсифікації з рівномірністю доходів (r = 0,86) очікуваний, адже обидва показники обчислено з тих самих часток, і він відображає лише узгодженість цих мір. Зв’язок диверсифікації та ІМІ з рентабельністю на досліджених даних не підтверджено, але це не доводить його відсутності. Можливими чинниками відмінностей у фінансових результатах досліджених підприємств є динаміка урожайності провідних культур, наявність молочного напряму в структурі доходу та менша залежність від трейдерів. Ці чинники виведено з порівняння трьох підприємств, і вони потребують перевірки на ширшій вибірці. Запропоновано оцінювати маркетингові рішення разом із прибутковістю окремих товарних напрямів і обґрунтовано окремі рекомендації для кожного підприємства.